Перший день у школі: поради для батьків

Перший навчальний день Як його організувати? Чи потрібно чимось допомогти дитині? Що може зробити для дитини батько?

Зазвичай, до першого навчального дня особливої підготовки не потрібно. Хіба що покласти в портфель робочі зошити для 1 класу, пенал та підручники, які видали дитині 1 вересня.

Натомість потрібна певна психологічна підготовка. Потрібно перебудуватися від святкового хвилювання працювати, т. е. навчання.

Готуємось…!

Налаштуватись на шкільне життя можна, просто здійснюючи процес підготовки до школи. Зазвичай 1 вересня дитина отримує буквар, іноді інші підручники. Обов’язково знайдіть час, щоб підготувати підручники до школи.

Дайте дитині обкладинки та запропонуйте підібрати відповідні до кожного підручника. Можливо, молодий учень сам зможе обернути підручники, можливо, йому знадобиться ваша допомога. Зробіть разом закладки для підручників. Заздалегідь купіть зошити для 1 класу, кілька метрів стрічки або шнурка, запропонуйте дитині відрізати потрібну довжину. А дорослий приклеюватиме їх до підручника.

Для дітей дуже важливо самим брати участь у підготовці, важливо, щоб навчальні приналежності були гарними. Тому, можливо, ви оберете стрічки того кольору, який любить дитина, або зробите всі закладки різнобарвними. Головне, щоби вони йому подобалися.

До речі, обкладинки для підручників не обов’язково мають бути покупними поліетиленовими. Звичайно, найпростіше купити обкладинки, але можна і зробити їх самим, наприклад із кольорового картону, і додати красиві наклейки з назвою предмета.

Що ще може зробити батько? Звичайно ж, допомогти зібрати портфель до школи, обов’язково простежити, щоб дитина склала все, що потрібно.

Найчастіше батьки першокласника вважають 1 вересня переломним днем. Вони кажуть дитині: «Ти вже дорослий, учень. Ти маєш тепер сам застеляти ліжко, без нагадування чистити зуби, вчити уроки, збирати портфель».

Тобто дитина відразу виявляється без допомоги та підтримки дорослого. Не поспішайте, будь ласка. Не варто різко вчити дитину самостійності, оскільки це схоже навчання плаванню з допомогою викидання з човна.

Адаптація – повільний процес, і спочатку першокласнику потрібна допомога та батьківський контроль. Якщо ви думаєте, що краще надати дитині самостійність і вчити відповідати за те, що робиш, важливо розуміти, що в 1-му класі дитина ще тільки починає вчитися. Він не може відразу виконати нові вимоги, які на нього впали. Він хвилюється, а хвилювання сприяє тому, що щось забуває. І далі виходить замкнене коло. Виявивши у класі, що він забув олівець, дитина починає ще більше хвилюватись, іноді навіть плакати. Це відволікає його від занять. А потім, уже вдома, він боятиметься забути щось і через це обов’язково забуде.

Один із основних страхів першокласника – це щось забути та запізнитися. Як ми вже обговорили, на початку навчання батько може допомогти дитині, нагадуючи їй зібрати портфель, звертаючи увагу на те, чи взяв дитина змінне взуття, фізкультурну форму.

А ось запізнення – виключно батьківська відповідальність. Краще привести дитину в школу раніше (або раніше відправити в школу, якщо дитина ходить сама), щоб вона встигла спокійно переодягнутися, дійти до класу, підготуватися до уроку, сходити в туалет і навіть поспілкуватися з однокласниками. Спокійна дорога до школи нормальним кроком, спокійна підготовка до уроку знижує тривогу дитини, знімає хвилювання.

Чи потрібна дитині група продовженого дня?

Група продовженого дня існує зараз майже у всіх школах. Відразу обмовлюся, що тут розмова піде з тими батьками, які розмірковують, залишати дитину у групі продовженого дня або не залишати. Це ті, хто працює, наприклад, до обіду, за своїм графіком або живе з бабусею, або може дозволити собі запросити няню, гувернантку і т.д.

Буває, що батьки залишають дитину для того, щоб вона під наглядом педагогів вивчила уроки або відпочивала сама.

У цьому випадку група продовженого дня забезпечує переважно потреби мами, повністю ігноруючи потреби та інтереси дитини. Напевно, не варто навіть коментувати ці слова.