4 дієві способи вирішувати конфлікти з дружиною і жити мирно

Якщо ви вважаєте, що в ідеальній родині не буває конфліктів – ласкаво просимо до найголовнішої помилки про відносини. Конфліктів не можна уникнути, але можна зробити так, що з них зросте взаєморозуміння, і вони дозволять краще відчувати потреби один одного.

Спеціально для нас чоловічий психолог, який консультує з питань сім’ї, особистісного розвитку та стосунків Павло Домрачов, розповів, що чоловікам важливо прийняти, а з чим боротися, коли доходить до конфлікту в парі. Нижче чотири основні способи, які допоможуть вирішувати, а не уникати.

У мене був клієнт, назвемо його Ігоря, який був 3 рази одружений. І ось він прийшов до мене, коли в нього знову, вже вчетверте, не вдалося налагодити стосунки з новою дружиною. Вона пішла через три роки, сказавши, що Ігор змінився і більше не подобається їй як чоловік. Ігор був розчавлений та не розумів, що він робить не так. Остання дружина справді подобалася йому – він дуже хотів повернути її.

Ми почали розбиратися з ним і дійшли висновку, що ключовою проблемою, яку Ігор постійно відтворював у своїх відносинах, було небажання сперечатися та розпалювати обстановку у сім’ї. Він не любив жіночі негативні емоції, і за будь-яких перепалок відразу ж закривався в собі.

З плином сімейного життя Ігор майстерно уникав усіх конфліктів і перетворювався на пасивного «споживача» сімейних благ, а жінка в ньому розчаровувалась і йшла до іншого. На жаль, невирішені конфлікти ніколи не «розсмоктуються» самі по собі, всупереч поширеній думці, а пригнічуються і йдуть у несвідоме, щоб потім пролізти назовні найнесподіванішими способами: скандалом та істерикою, зрадою, хворобою, холодністю та відчуженням. Чоловік же, як пасивний бік конфлікту, теж страждає – набирає ваги, накопичує роздратування, почувається нескінченно винним у всіх жіночих проблемах. Теж часто несвідомо, назовні випускаючи лише злість у вигляді ударів кулаком по стіні, ламання меблів або гучного крику.

У цій статті я хочу дати 4 рекомендації для чоловіків, як правильно і швидко проходити конфлікт зі своєю жінкою, щоб обидві сторони були задоволені та закінчували суперечку сексом, а не стіною холодної зневаги та ненавистю.

Прийняти як факт, що конфлікти у відносинах завжди будуть

Є думка, що у щасливих сімейних парах конфліктів не буває — але це неймовірна, величезна помилка, яка призводить до страждань великої кількості людей. Конфлікт є невід’ємною частиною життя і ніколи і нікуди не зникне. З погляду психології, конфлікт – це зіткнення інтересів. Наприклад, покупець Петя хоче якнайшвидше пройти чергу в магазині, а касир Вася не може пробити товар. Якщо говорити про сім’ю, то це всім знайома ситуація, коли дружина хоче вибрати гарну шафу, тому готова 4 години провести в меблевому, а чоловік втомився і хоче швидше додому.

Відсутність конфліктів означає, що або інтереси чоловіка та дружини на 100% узгоджені, що неймовірний збіг, адже ми всі люди різні, або нульовий перетин інтересів, що означає у свою чергу відчуженість та байдужість (ось це вже цілком реалістично!).

Зазвичай інтереси перетинаються лише частково, в інших випадках ми хочемо різного, але при цьому хочемо, щоб нам допомагали та підтримували. Ось і ґрунт для конфліктів.

Якщо ви прийміть сам факт того, що конфлікти нікуди не подінуться, вам буде на порядок простіше з ними розбиратися, адже ви не торгуватиметеся із собою і внутрішньо (або насправді) кричатимете: «ну чому знову ми сваримося, коли ж ми будемо жити мирно». Ви зітхнете, скажете «що ж, знову у нас розбіжності» і думатимете, як ці розбіжності призвести до одного знаменника.

Навчитися вирішувати конфлікти якнайшвидше

Я розумію чоловіків (і сам таким був), які ненавидять нічні з’ясування стосунків, і скоріше хочуть відвернутися до стінки, щоб заснути та забути, але чекати, що вранці дружина все простить і забуде – наївно. Див. п. 1, конфлікти йдуть у несвідоме, щоб потім «вибухнути», навіть якщо дружина начебто і заспокоїлася. Але чим більший час розтягується конфлікт, тим складніше його вирішувати, і тим менше дружина буде готова співпрацювати.

Моя позиція щодо щасливих пар дуже проста – потрібна не відсутність конфліктів, а вміння їх вирішувати якнайшвидше. Саме швидкість припинення суперечки є критерієм щастя. Якщо чоловік здатний за 5 хвилин пропонувати рішення, яке влаштує і його і дружину, зробивши обох задоволеними, це означає, що у них все добре. І це буде заслуга не тільки чоловіка, а й його жінки, тому що вона здатна чітко і ясно висловити, чого і як вона хоче, щоб чоловік зміг підібрати оптимальний варіант. Ну або якщо ви стривожені гендерною рівноправністю, то нехай дружина вирішує, а ви ділитеся вашими переживаннями, тут не має значення.

Якщо ж затягувати розв’язання конфлікту, розходитися, ігнорувати потреби дружини, відкладати на потім, відмахуючись, вважаючи неважливими чи висміювати їх, це призведе до розчарування та зникнення захоплення.

Чоловіки часто чекають на захоплення від своїх жінок, хваляючись грошима, розумом, харизмою та гумором, здатністю керувати людьми… але якщо ці здібності не йдуть на вирішення внутрішніх проблем, то ніякого захоплення можна і не чекати.

Визнати важливість жіночих бажань

Звучить смішно, але десь за кілька років сімейного життя потреби та бажання партнерів починають активно ігноруватися. Оскільки стаття для чоловіків, давайте розберемо ситуацію з нашої точки зору: дружина про щось просить, але вам здається, що її бажання несуттєве і не потрібно їй допомагати. Наприклад:

• Їй неприємно відсутність ремонту. Але ви вважаєте, що й так нормально.
• Її турбує, що не вистачає грошей на життя та дитину. А ви кажете, що треба жити за кошти.
• Їй прикро, щоб мало сидите з дитиною. Але ви кажете, що це жіночий обов’язок, а ви заробляєте гроші.
• Її тішить, якщо ви кажете їй більше компліментів. Але ви стверджуєте, що не вмієте цього робити, і це взагалі не обов’язково.

У вас завжди є цілком логічне та раціональне обґрунтування, чому не потрібно нічого робити та поспішати вирішувати якісь проблеми. Але все зовсім негаразд.

Емоції – базовий фундамент нашого життя. Радість, тривога, ворожість, образа та інші емоції впливають життя не тільки жінок, а й чоловіків. Точніше, без цих емоцій ми взагалі не зможемо приймати почуття! Є популярна книга-бестселер «Емоційний інтелект», в якій вчений Деніел Гоулман описує кілька яскравих історій, як люди з травмованими емоційними центрами не можуть зранку навіть вирішити, які шкарпетки їм вдягнути чи що вибрати в кафе на обід. Емоції – фундамент нашого життя.

Тому якщо жінка про щось переживає – це для неї суб’єктивно важливо, і просто відмахнутися від цих почуттів – значить, позбавити її чогось важливого. Адже вудити рибу о 4 ранку, поїхавши за 100км від міста, або витратити багато грошей, щоб наживо подивитися як 22 спітнілі чоловіки бігають по полю і штовхають м’яч – начебто теж не раціонально, але якщо дружина проти ваших захоплень, ви розлютитесь і засмутитеся.

Пам’ятати, що бути головним – означає відповідати за всіх

Якщо директору заводу повідомлять, що в одному з цехів уже якийсь місяць шлюб чи зниження виробництва, то що він зробить? Поганий директор ображатиметься, закриватиметься і бубонитиме «не знаю я, що робити, це ти (заступник, начальник цеху, ще хтось) у всьому винен, сам все вирішуй». Або ж скаже «ой ну який шлюб, ви що? Все у нас добре». А тим часом продажі будуть падати, і акціонери такого директора звільнять.

Хороший директор визнає, що він упустив цю проблему, і що треба прямо зараз йти її і вирішувати на місці. Продажі зростуть, як і зарплати у робітників (сподіваюся) і всі будуть задоволені.

Тут важливо розуміти, що в цій аналогії дружина – не робітник. Дружина – це весь завод, який сигналізує всім своїм станом: «Мені погано! Потрібно щось вирішувати!». І чоловік або розуміється, роблячи краще всім, або відмахується від проблеми, пасивно її уникаючи.

І якщо на роботі часто талановиті керівники швидко та ефективно розуміються на проблемах, то чому вони не можуть це зробити вдома? Чому кожен з нас не може бути чуйним, уважним і все ще раціональним директором, який відповідає за всіх і не уникає проблем?

Рекомендація тут проста: ніколи не позичати пасивну позицію, а завжди шукати рішення, які допоможуть усім у довгостроковій перспективі.

Висновок

Якщо чоловік сприйме як факт, що проблеми будуть завжди, навчиться швидко їх вирішувати, визнає важливість жіночих емоцій та візьме відповідальність за результат на себе, то конфлікти він зможе вирішувати швидко та легко.

Але це довгий шлях, який вимагатиме самовладання, терпіння та встановлення «мені це потрібно», інакше сценарій пасивного чоловіка, який ображається, може знову взяти гору, як раніше бувало з нашим героєм Ігорем.

Зараз ми з ним працюємо саме над цим, і він уже має прогрес. До речі, на роботі він якраз чудовий керівник і це йому допомагає.