Досі остаточно не зрозуміло, чому розвиваються пухлини головного мозку. Лікарі припускають, що це відбувається переважно випадково. Це може статися, наприклад, коли окремі клітини мозку діляться і виникають помилки в генетичному матеріалі.
Фактори ризику пухлин головного мозку
Про фактори ризику пухлин головного мозку відомо небагато. Доведені дослідженнями фактори доволі мізерні.
- Деякі спадкові захворювання. Це стосується пухлинних синдромів, таких як синдром Лінча або Лі-Фраумені, а також нейрофіброматозу або туберозного склерозу.
- Наслідки променевої терапії. Пухлини головного мозку можуть виникати в дорослих і особливо в дітей та підлітків через багато років після променевої терапії в ділянці голови, шиї та черепа.
- Сімейний анамнез захворювання. Якщо у пацієнтів розвивається пухлина головного мозку в молодому віці, ризик розвитку аномальних змін у родичів першого ступеня також трохи збільшується. Однак, оскільки цей вид онкологічних захворювань зустрічається дуже рідко, ризик для батьків, братів і сестер пацієнтів залишається досить низьким.
- Наслідки проведення комп’ютерної томографії (КТ) у дитячому віці. Таке діагностичне обстеження ділянки голови та шиї може дещо підвищити ризик виникнення злоякісного новоутворення.
Дослідники поки що не можуть зробити достовірних заяв стосовно того, чи збільшують певні фактори ймовірність розвитку аномальних змін у головному мозку. Бо поки що є лише нечисленні або суперечливі результати досліджень. До них належать, серед іншого:
- фактори навколишнього середовища, такі як шкідливі речовини;
- інфекції – наприклад, певні віруси;
- спосіб життя – йдеться про куріння або вживання алкоголю;
- мобільні телефони – наскільки їх тривале та часте використання впливає на ризики.
Досі залишається багато запитань щодо можливих факторів негативного впливу, тому дослідження тривають.
Діагностика пухлин головного мозку: обстеження при підозрі на рак
Під час збору анамнезу в LISOD застосовується такий протокол. Спочатку лікар ставить пацієнтові кілька запитань: зазвичай про наявні захворювання, спосіб життя або про те, чи є у них симптоми і які саме.
Потім лікар оглядає пацієнта. Він перевіряє сенсорне сприйняття, пам’ять і ступінь пильності. Наприклад, пацієнту доводиться зберігати рівновагу або перевіряти, чи може він пересуватися без обмежень.
Якщо після цих обстежень виникне підозра на рак головного мозку, пацієнту буде проведене візуалізаційне обстеження. Зазвичай це магнітно-резонансна томографія (МРТ). Іноді можуть знадобитися додаткові процедури візуалізації, такі як:
- комп’ютерна томографія (КТ);
- дослідження кровоносних судин (ангіографія);
- позитронно-емісійна томографія (ПЕТ);
- спеціальні процедури магнітно-резонансної томографії, такі як магнітно-резонансна спектроскопія.
Біопсія: підтвердження діагнозу
Якщо після МРТ все ще залишається підозра на пухлину, у пацієнта зазвичай під час операції (біопсії) беруть тканину з підозрілої ділянки головного мозку. Це потрібно для підтвердження діагнозу. Після біопсії фахівець досліджує зразки тканин під мікроскопом. Цей аналіз дає можливість максимально точно визначити характер утворення і спланувати подальше лікування.
Чи видалить лікар підозрілу тканину і яким чином, залежить від різних чинників. До них належать розташування пухлини, які симптоми в пацієнта та чи обов’язково лікарю видаляти пухлину хірургічним шляхом.
Оскільки існують різні типи онкологічних захворювань головного мозку, їх лікування також може різнитися. У принципі можливі такі варіанти: хірургічне втручання, променева терапія, хіміотерапія і, залежно від ситуації, таргетне лікування.
Сучасна медицина дає можливість пацієнтам з онкологічним діагнозом на різних стадіях подолати рак або, щонайменше, покращити свій стан. Попередити розвиток пухлини в головному мозку можливо лише шляхом турботи про власне здоров’я та своєчасного реагування на тривожні симптоми.
