Морпіх із Черкащини повернувся додому після трьох років у російському полоні

Житель Лисянки, 27-річний морський піхотинець Олександр Котолуп, нарешті обійняв свою родину після понад трьох років у російському полоні. 

Про це інформує Суспільне, пише Умань24.

Олександр потрапив у полон у квітні 2022 року під час оборони Маріуполя. Востаннє перед захопленням він говорив із матір’ю 12 квітня. Тоді повідомив: “Зараз вирішують — полон чи розстріл. Але, мамо, не прощаюся — ми ще побачимось. Місяць, два, три — і я повернуся.”

Його повернення стало можливим у межах обміну, який відбувся 14 червня 2025 року. Валентина зізнається, що впродовж усіх цих років не випускала телефон із рук: “Жила в очікуванні дзвінка — і він пролунав.”

Підтримувала надію й рідкісна можливість отримати листа від сина. Перший прийшов 24 серпня 2022 року — в День Незалежності України: “Привіт, мамо, це Олександр. Я живий, у мене все добре.”

У домі Котолупів і досі зберігається військова форма Олександра, берет морпіха та нагороди. Службу він проходив у 36-й окремій бригаді морської піхоти після випуску з Львівської академії сухопутних військ у 2019 році.

Його вітчим, Василь Бердічевський, розповів, що родина не пропускала жодної акції на підтримку полонених: “Ми з дружиною і донькою були на кожному заході. Це була наша молитва, наш фронт підтримки.”

Зараз Олександр перебуває на реабілітації, має змогу говорити з близькими. “Дзвонить опівночі й каже: «Ти ж не думай, що спатимеш — будемо розмовляти всю ніч». І ми справді говорили до ранку,” — усміхається мама.

Сам військовий зізнається, що досі не вірить у своє повернення. За час неволі його тримали у п’яти різних колоніях. Та головне для нього — знову побачити родину: “Найбільше я мріяв про зустріч із ними. Щоб усі були живі, цілі, здорові.”

Попри тяжкий моральний стан, Олександр має намір і надалі служити Україні: “Хочу трохи оговтатися, бо важко психологічно. Але потім — знову в стрій. Я повинен боронити країну.”